СПОГАДИ ПРО СВЯТО
Відшуміли новорічні свята, відгриміли салютами та феєрверками, відлунали піснями та хороводами. Особливо незвичайними виявилися цьогорічні свята для вихованців відділення реабілітації дітей-інвалідів у м. Ромни, що на Сумщині, адже і Св. Миколай, і Дід Мороз зі Снігуронькою, і Меланка з Василем завітали в гості до наших дітей у нове приміщення.
Напередодні Нового року, коли усі загадують бажання і мріють що вони ось-ось здійсняться у нашому місті відбулася значна і досить вагома подія, яку інакше як передноворічним дивом і не назвеш. 17 грудня 2005 року відбулося урочисте відкриття першої черги нового приміщення відділення реабілітації дітей-інвалідів у нашому славетному місті. Це звичайно дуже важлива подія, але що ж тут дивного, запитаєте ви. Розкажу все з самого початку.
А почалося все з 2002 року, коли у травні рішенням міського голови М.І. Лаврика (зараз губернатора Чернігівської області) у місті було створено відділення ранньої соціально-побутової та медичної реабілітації дітей-інвалідів. Спочатку на заняття у відділення приходило лише 8 чоловік и для них цілком вистачало невеличкої кімнати площею 25 кв.м. Але у процесі роботи виявилось, що нашої допомоги потребують значно більше дітей і дорослих. Так, на сьогоднішній день реабілітацію проходить 46 дітей віком до 18 років, а загалом по місту налічується 152 дитини з вадами зі здоров’ям. Крім того, ще 125 молодих людей з фізичними та розумовими вадами від 18 до 30 років хотіли би користуватися послугами, які надаються у відділенні. Так виникло питання про, так би мовити, територіальне розширення цього закладу. Майже рік ми шукали підходяще приміщення, і нарешті, у червні 2005 року міська влада виділила частину нежитлового приміщення для розміщення там центру реабілітації дітей-інвалідів. Це приміщення розташоване у центрі міста, на першому поверсі, має достатньо велику площу і прилеглу територію. Але, нажаль, воно знаходилося у жахливому стані: повністю була відсутня система опалення та електропостачання, сантехніка та каналізаційна система потребували повної заміни, на стінах та стелі облущилась штукатурка, поли взагалі потрібно було міняти, вікна вимагали додаткового скління. Крім того, враховуючи, що ця будівля віддана для користування інвалідам, необхідно було передбачити доступний вхід, тобто обладнати зручний заїзд для інвалідних візків. Одним словом це приміщення потребувало капітального ремонту. Звичайно, в наш час нелегко знайти кошти для такої справи, адже центр реабілітації дітей-інвалідів у майбутньому не буде приносити прибутку. Незважаючи на те, що відділення є бюджетною установою, міські чиновники одразу ж «відхрестилися» від проблемної будівлі, пославшись на відсутність коштів у казні. Здавалося, що усі наші сподівання остануться лише мріями. Але мабуть Бог почув наші молитви і послав нам людину з великим серцем і щирою душею – Олександра Ілліча Лівшица. На його пожертвування ми змогли зробити чудовий ремонт у приміщенні. Роботи тривали трохи більше двох місяців. Працівники відділення у цей час працювали у посиленому режимі. Ми підключили до ремонтних робіт батьків, волонтерів та просто небайдужих людей. Окрилені ідеєю створити «оазис доброти» у новому приміщенні, організовували різноманітні акції по збору коштів на ремонт та приверненню уваги суспільства до проблем дітей-інвалідів, влаштовували благодійні виставки-аукціони, де продавали роботи, виготовлені дітьми на заняттях у відділенні реабілітації. Згодом до нас підключилися і місцеві бізнесмени. Дехто допомагав будматеріалами або транспортом, дехто коштами чи виконанням робіт, навіть добре слово нам було в нагоді. Отак, загальними зусиллями ми підійшли до довгоочікуваного дня урочистого відкриття відремонтованого та впорядкованого приміщення відділення реабілітації дітей-інвалідів. Урочистості були назначені на 11 годину ранку 17 грудня, але гості почали з’їжджатися ще напередодні. Приїхали нас підтримати друзі з Кривого Рогу, Києва, Сум. Характерним став той факт, що перший візит новопризначена головою Сумської облдержадміністрації Ніна Миколаївна Гаркава здійснила саме на наш захід. Вона разом з мером міста перерізали символічну стрічку, відкривши двері відділення для усіх бажаючих. Добре починання благословив протоієрей храму Різдва Пресвятої Богородиці отець Анатолій, який приїхав із Кривого Рогу разом із молодіжним приходським хором храму спеціально для освячення приміщення.
Сіяючи посмішки на обличчях дітей позбавили промови виступаючих строгих офіційних ознак. Так, Н.М. Гаркава у своєму виступі подякувала усім хто брав участь у відбудові приміщення та виразила надію, що саме соціальна сфера стане приоритетною для вкладання коштів, призвавши бізнесменів, підприємців, керівників установ та організації приділяти якомога більше уваги таким закладам. Губернатор від себе особисто вручила сучасний спортивний тренажер. З промовою виступила і начальник Головного управління праці та соціального захисту населення Сумської області Багмет Олена Размиківна і подарувала дітям суперсучасний комп’ютер. З побажаннями виступив наш давній друг, з яким ми постійно співпрацюємо, робимо спільні проекти М.В. Подрезан.Урочистості пройшли на одному подиху. Теплих слів, подяк, привітань, взаємних подарунків було безліч. Велотренажер від керівників ТОВ «Техномашсервіс» І.Ф. Телющенка та В.І. Касьянова, сучасні меблі від ЗАТ «СБК» (директор – Марюха В.І.) та міського осередку партії промисловців і підприємців, бібліотека світової літератури від начальника МГШБД-13 В.М. Леонова, іграшки, олівці, фарби та інші дитячі товари від центру соціальних служб для молоді (директор Жогло В.О.) - усі ці речі знайдуть своє достойне місце у новому відділенні і будуть приносити величезну користь.
Найголовніший благодійник, «хрещений батько» нашого відділення теж прибув на свято, незважаючи на свою зайнятість та негаразди з погодою. Проїхавши п’ятсот кілометрів по ожеледиці та в страшенну завірюху, незважаючи на віхоли та хуртовини, він з’явився наприкінці свята неначе добрий чародійник з казки і приніс безліч цінних подарунків, а саме два сучасних комп’ютера, телевізор, відеомагнітофон та карооке, холодильник, пилосос, праску, меблі – всього і не перелічити. Діти були у захваті! Нажаль не так часто їм доводиться бути у центрі уваги та приймати таку кількість подарунків. А батьки нарешті повірили, що вони не на самоті зі своїми проблемами, що є люди яки небайдужі до чужого горя.
Наприкінці свята виступив мер міста Ромни Павло Іванович Помаран, пообіцявши усіляку підтримку такому доброму починанню. Будемо сподіватися, що гарні слова на залишаться лише гучними передвиборчими промовами. Міський голова поповнив нашу колекцію спортивних тренажерів сучасною біговою доріжкою.
Почесними грамотами та подяками були нагородженні усі, хто допомагав нам у цій нелегкій, але такій необхідній справі: директор ЗАТ «СБК» В.І. Марюха, керівники ТОВ «Техномашсервіс» І.Ф. Телющенко та В.І. Касьянов, начальник МГШБД-13 В.М. Леонов, директор ДП ДАК «Хліб України» «Роменський комбінат хлібопродуктів» А.М. Рішняк, командир в/ч Д0060 С.В. Бєляєв, художник С.М. Півторак, колектив учнів та працівників ВПУ-14, начальник ШБУ-29 Любченко В. І., приватні підприємці В.В. Тернов, В.І. Тищенко, І.Я. Лихицький, Л.Б. Касьянова, О.В. Пасюков, Г.П. Проценко, О.В. Сирбу, О.С. Нікішин, а також представники міських організацій Народної партії, партії «Народний союз «Наша Україна», Партії Промисловців і підприємців.
Від імені дітей, батьків, працівників відділення та від себе особисто хочу подякувати надзвичайно добру і щиру людину, благодійника та мецената Олександра Ілліча Лівшица.
Не можна не сказати особливих слів подяки на адресу працівників відділення реабілітації С.М. Ковальової, Н.М. Заворотько, Г.М. Данік. Саме на їх тендітних плечах лежить тягар повсякденної роботи, саме вони несуть радість і промені надії в серця своїх вихованців
Свято закінчилося – попереду дуже багато роботи. З цього дня почалася нова сторінка в історії нашого відділення. У новому приміщенні ми зможемо впровадити сучасні методи лікування та медичного обслуговування відвідувачів відділення; відкрити спортивний зал з сучасними тренажерами та засобами реабілітації для занять лікувальною фізкультурою; створити кабінети трудової реабілітації де б діти мали змогу отримати початкові навички обраної професії (комп’ютерний клас, швейна майстерня, кабінет творчої реабілітації та ін.), впровадити сучасні методи лікувального масажу для відновлення здоров’я дітей, які відвідують відділення реабілітації; залучити до реабілітаційного процесу не тільки дітей до 18 років, а й молодь з обмеженими можливостями; створити систему домашнього патронажу дітей-інвалідів, які не можуть відвідувати відділення реабілітації по поважним причинам; на базі відділення створити молодіжний клуб для спільного проведення вільного часу здорової молоді та юнаків і дівчат з фізичними вадами та багато іншого. Але спочатку потрібно закінчити ремонт другої половини приміщення, впорядкувати роботу відділення, поповнити матеріально-технічне оснащення. Нажаль залишається безліч невирішених питань, але зрозуміло одне – хто не стукає, тому не відкривають.
Завідуюча відділенням реабілітації дітей-інвалідів Осауленко Н.А. |
